Іноді ходжу в комерційні походи, бо багато працюю і не завжди вдається зібрати компанію для мандрівки. Коли йшов у вересні в похід Західною Лікійською стежкою, думав, що все буде класично: по суті, мені потрібна хороша компанія, а решта — другорядне.

Але це було більше, ніж просто похід. Гід Денис багато розповідав про Туреччину, турецьку кухню, було неймовірно весело. Особливо запам’яталося, як ми їхали до нашого табору в кузові місцевого пікапа під турецьку музику 🙂

Загалом вражень — море. Тепер хочу поїхати з вами на Кіпр навесні.